Заперечення
Στο περιγιάλι το κρυφό
κι άσπρο σαν περιστέρι
διψάσαμε το μεσημέρι
μα το νερό γλυφό.
Πάνω στην άμμο την ξανθή
γράψαμε τ’ όνομά της
Ωραία που φύσηξε ο μπάτης
και σβήστηκε η γραφή .
Με τι καρδιά, με τι πνοή,
τι πόθους και τι πάθος
πήραμε τη ζωή μας· λάθος!
κι αλλάξαμε ζωή.
На узбережжі, потаємному
І білому, як голуб,
Ми відчували спрагу опівдні.
Однак вода – солона.
На піску золотавому
Ми писали її ім’я.
Чудово, що подув вітерець
І стер напис.
З яким серцем, яким натхненням,
Якими жаданнями і якою пристрастю
Ми сприймали наше життя. Помилково!
І ми змінили життя.
Roman_K © 03.05.2016