Дарма!
Την βαλίτσα κλείνεις και το δάκρυ πνίγεις για να μη σε δω
Κλαις και μετανιώνεις κι όλα τα σκεπάζεις μ’ ένα «Σ’ Αγαπώ»
Το κεφάλι σκύβεις, το τσιγάρο σβήνεις, μέσα σου κενό
Δεν υπάρχει χώρος κι η λεωφόρος έγινε στενό
Αν καμιά φορά γυρίσεις και θελήσεις να με βρεις
Κοίταξε ψηλά στ’ αστέρια και στα σύννεφα να δεις
Κάπου γράφει τ’ όνομά σου κι ένα «Σ’ αγαπώ», απλά
Ότι μου `λειψες το ξέρεις κι όλα τ’ άλλα περιττά.
Πες μου πώς θα νιώσεις όταν μετανιώσεις και δε θα `μαι εκεί
Κόμπος στον λαιμό σου ο εγωισμός σου, σαν μια φυλακή
Χρόνο με τον χρόνο θα προσθέτεις πόνο, πίκρα και θυμό
Και τον εαυτό σου θα καταδικάζεις για τον χωρισμό
Валізи зібрала, сльози заховала, щоб не бачив я
Все своє кохання накрила сльозами... розпач каяття!
Голову схилила, цигарку - затушила, геть спустіла вся!
Ніде притулитись, нікуди подітись, замала земля!
Якщо раптом повернешся, щоб мене тут віднайти
Подивись либонь на небо, бачиш, в хмарах зірок світ?
Залиши своє імя там, кохання сповнені слова...
Знаєш, як тебе кохаю! А все інше - то дарма!
Скажи, що відчуєш, коли пошкодуєш ти насамоті?
Перехопить подих, егоїзм захопить - вязниця почуттів!
І так рік за роком сповнюєшся болем і гнівом гірким!
Та розлуки повінь у житті ніколи не здолаєш ти!
mari zhezhera, NP162435S890WB681A © 20.09.2016