 |
Στίχοι: Νίκος Βαξαβανέλης
Μουσική: Παναγιώτης Μπρακούλιας
Πρώτη εκτέλεση: Νίκος Οικονομόπουλος
Σμίγει το κλάμα μου με της πενιάς το κλάμα
γιατί ποτέ σου δε μ’αγάπησες τρελή
πίνω ότι πίνεται να γιατρευτεί το τραύμα
και νιώθω άνθρωπος γυαλί
Μάτια μου μαζεύω τα κομμάτια μου
μ’έσπασες με τσάκισες με τέλειωσες
μάτια μου μαζεύω τα κομμάτια μου
πόσο σ’αγάπησα γιατί ποτέ δεν ένιωσες
Σμίγει το κλάμα μου με της βροχής το κλάμα
ψάχνω το τέλος στην επόμενη στροφή
η αχαριστία σου γεμίζει το ποτήρι
και νιώθω άνθρωπος γυαλί
Μάτια μου μαζεύω τα κομμάτια μου
μ’έσπασες με τσάκισες με τέλειωσες
μάτια μου μαζεύω τα κομμάτια μου
πόσο σ’αγάπησα γιατί ποτέ δεν ένιωσες
|  |
Lyrics: Nikos Vaxavanelis
Music: Panayiotis Brakoulias
First version: Nikos Oikonomopoulos
Сльози мої дощем прорвало -
Чого твоє кохання справжнім не було?
Я п ю все те, що п ється, так лікую травму,
Неначе не людина я, а скло!
Очі мої!.. Збираю я шматочки,
На які мене ти розірвала!
Очі мої!.. Збираю я шматочки...
Чого кохання ти моє не відчувала?
Всі мої сльози ти змішай з дощем -
Кінець шукаю через кілька строф!
Твоя невдячність ллється через верх,
І відчуваю, наче не людина я, а скло!
Очі мої!.. Збираю я шматочки,
На які мене ти розірвала!
Очі мої!.. Збираю я шматочки...
Чого кохання ти моє не відчувала?
| |
