Серце просто неба
Πρόσωπα και λόγια δικές μου στιγμές στο θολό μυαλό μου εικόνες ρωγμές στο στερνό τσιγάρο μου απόψε μιλάω ξανά Μοιάζεις με την καύτρα του τόσο κι εσύ μ’έκαψες για λίγο και τώρα σιωπή άραγε πού δίνεις φιλιά που σε μένα χρωστάς... πού γυρνάς Νιώθω τόσο μόνος δεν έχω στεριά κι ουρανό δεν μοιράζομαι μια καρδιά στον άνεμο είμαι και ψάχνω θεό σε χρειάζομαι Νιώθω τόσο μόνος κανείς δε μου λέει σ’ αγαπώ ούτε η μοναξιά σαν ψυχή γυρεύω να βρω ένα σώμα να μπω μα εσύ πουθενά...πουθενά... Νύχτα φέρνει η νύχτα κι οι δρόμοι κλειστοί στου καημού τα δίχτυα μπλεγμένη ζωή φάρος μες στο πέλαγο είναι η δική σου μορφή Θέλω να φωνάξω δεν βγαίνει η φωνή μόνος του μου είπες κανένας δε ζει άραγε σε ποια αγκαλιά τώρα πια με πουλάς πού γυρνάς		Миттєвості, обличчя і слова В моїй свідомості розколота уява Останню цю цигарку допалюю вже я І в цій розмові ти наче тютюн блукаєш запалиш мене трохи - і знову замовчиш Навряд поцілунок мені віддаси, Бо прийдеш куди? Я такий самотній - ані землі, ані неба не маю! Серце моє просто неба летить і Бога шукає! Як мені тебе не вистачає! Я зовсім самотній, і навіть самотність мене не кохає Я наче душа, що тіло шукає Але його ніде немає... Ніч принесла ніч, закриті шляхи Життя у скорботу опутане скрізь Наче у морі маяк ти (сяєш) красою Я хочу кричати - не чую свій голос! Нікого немає, крім мене, скрізь! В чиї обійми мене продаси - Прийдеш куди?
mari zhezhera, NP162435S890WB681A © 30.05.2016

Εκτύπωση από: http://www.stixoi.info